Друга збірка приповідок Соломона гл.
гл.
25-29


1
Хто від картання стає тугошиїм,
того розіб'ють умить, і то невигойно.
2
Як праведних багато - народ радіє,
а як лихі панують - народ стогне.
3
Хто любить мудрість, той веселить батька свого,
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
4
Цар правотою скріплює країну,
а ласий на податки її руйнує.
5
Хто лестить ближньому своєму,
той сіть стелить йому під ноги.
6
В переступі лихого чоловіка -пастка;
а праведний співає й радується.
7
Праведний знає справу бідних,
а розбещений не має зрозуміння.
8
Глузливі піднімають догори дном ціле місто,
а мудрі гнів утихомирюють.
9
Коли мудрий посперечається з дурнем,
то сердиться він, чи сміється - немає спокою.
10
Невинного не люблять душогубці,
а праведні про його душу дбають.
11
Дурний усю свою досаду виливає,
а мудрий здержує її в собі.
12
Як князь вислухає слова брехливі,
усі його слуги ледачі.
13
Бідний і здирці зустрічаються;
та Господь освічує очі цього, і тих.
14
Як цар судить по правді бідних,
престол його назавжди утвердиться.
15
Різка й докір надають мудрости,
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
16
Як множаться безбожні, множаться злочини,
та праведні побачать їх погибель.
17
Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій,
він дасть потіху твоєму серцю.
18
Коли нема видіння, народ розпускається;
щасливий, хто додержує закону.
19
Словами раба не поправити:
навіть коли розуміє, не послухає.
20
Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови?
На дурня більш надії, ніж на нього.
21
Як слугу змалку в розкошах тримати,
він наостанку стане невдячний.
22
Гнівливий чоловік здіймає сварку,
і гарячий - множить провини.
23
Гординя чоловіка його принизить,
а покірний духом досягне чести.
24
Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу:
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
25
Хто людей боїться, той у сильце попаде;
а хто на Господа вповає, той безпечен.
26
Багато тих, що шукають ласки князя;
та право кожного від Господа походить.
27
Гидота праведним - муж нечестивий;
хто ж ходить правою дорогою - гидота злому.