«…Його слухайте…» Мт.17:5
На сьогодні розділи Святого Письма, за планом:
Книга Приповідок — 31 розділ
До Колосян — 4 розділ
І книга Царів — 15-16 розділи
ПРИПОВІДКИ
31. Притчі Лемуела: добра засада 1-9; похвала чеснотливій жінці 10-31
1 Слова царя Лемуела, царя Масси, що їх навчила його мати:
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? Що, сину моїх обітниць?
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, ні твого серця тим, що царів гублять.
4 То не царям, о Лемуеле, не царям вино пити, ані князям бажати п’янких напоїв!
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, та не покривили суду всіх, що пригноблені.
6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, і вина тим, яким на серці гірко;
7 нехай п’є й забуде свої злидні, і нехай більше не згадує про своє горе.
8 Відкрий твої уста на користь німого, для всіх, що їм виречено погибель.
9 Відкрий твої уста, суди по правді, розсуди діло бідного та сіромахи.
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? Ціна її вища над перлини!
11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку.
12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї.
13 Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням.
16 До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить.
17 Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи.
18 Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне.
19 Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку.
21 Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім’я одягнена подвійно.
22 Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра — її одежа.
23 Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю.
24 Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє.
25 Сила й гідність — її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє.
29. Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.
ПОСЛАННЯ ДО КОЛОСЯН
4. Християнська праведність 1-6; привіти друзів 7-18
1 Пани, віддавайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана у небі.
2 Будьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці.
3 Моліться рівночасно і за нас, щоб Бог відчинив нам двері проповіді, щоб ми могли звістувати тайну Христову, за котру я в кайданах,
4 щоб я її оголосив, як мені треба говорити.
5 Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду.
6 Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати.
7 Щодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі.
8 Його я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші,
9 разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут.
10 Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко, небіж Варнави, — про нього маєте вказівки, -прийміть його, як до вас прийде; —
11 та Ісус, названий Юст. Вони, ті єдині з обрізаних — мої співробітники для царства Божого; вони стали відрадою для мене.
12 Вітає вас і Епафр, що з-між вас, слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім.
13 Свідчу за нього, що він багато побивається за вами, а й за тими, хто в Лаодікеї та Гієраполі.
14 Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.
15 Вітайте братів у Лаодікеї і Німфана та його домашню Церкву.
16 І як цей лист буде прочитаний у вас, зробіть так, щоб він був прочитаний і в лаодікійській Церкві, а лист Лаодікеї щоб ви також прочитали.
17 Та скажіть Архипові: Вважай на службу, що прийняв від Господа, щоб її виконати.
18 Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!
І КНИГА ЦАРІВ
15. Авія — цар Юдеї 1-8; Аса — цар Юдеї 9-24; Надав царем в Ізраїлі 25-32; Вааса — цар в Ізраїлі 33-34
1 На вісімнадцятім році царювання Єровоама, сина Навата, почав царювати над юдеями Авія.
2 Він царював 3 роки в Єрусалимі. Матір його звалась Мааха, дочка Авесалома.
3 Він ходив у всіх гріхах батька свого, які той чинив перед ним, і серце його не було віддане Господеві, Богові його, як серце предка його Давида.
4 Та тільки заради Давида, Господь, Бог його, дав йому світич в Єрусалимі, зберігши його синів після нього й пощадивши Єрусалим;
5 Давид бо чинив правду в очах Господніх і, поки віку його, не відступав ні від чого, що велів йому Господь, (окрім поступку з хеттитом Урією).
6 (Поки віку його була війна між Ровоамом і Єровоамом).
7 Решта ж дій Авії та все, що він чинив, записано у літописній книзі царів юдейських. Була ж війна між Авією та Єровоамом.
8 І спочив Авія зо своїми батьками й поховано його у Давидгороді. Замість нього царював син його Аса.
9 На двадцятім році царювання Єровоама почав царювати Аса, цар юдейський.
10 Він царював 41 рік у Єрусалимі. Бабуня його звалась Мааха, дочка Авесалома.
11 Аса чинив те, що Господеві було довподоби, як предок його Давид.
12 Він вигнав розпусників з краю і викинув усіх бовванів, що поробили його предки.
13 Навіть бабуню свою Мааху позбавив достоїнства Великої Пані за те, що вона зробила подобу Ашери. Аса порубав її подобу і спалив у Кедрон-долині.
14 Але узвишшя не було знесено, хоч серце Аси й було віддане Господеві, поки віку його.
15 Він вніс у Господній храм присвяти свого батька і свої власні: срібло, золото й посуд.
16 Була ж війна між Асою і Ваасою, царем ізраїльським, поки віку їхнього.
17 Вааса, цар ізраїльський, двигнувся проти Юдеї й укріпив Раму, щоб ніхто не виходив і не входив до Аси, царя юдейського.
18 Взяв Аса все срібло й золото, що ще було зосталось у скарбниці Господнього храму та й скарбниці царського палацу, та й віддав його в руки своїм слугам, і послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавріммона, сина Хезіона, царя арамійського, що жив у Дамаску, і повелів йому сказати:
19 «Нехай буде союз між мною і тобою, як між моїм батьком та твоїм батьком! Ось я посилаю тобі гостинця сріблом і золотом. Зламай союз, що у тебе з Ваасою, царем ізраїльським, щоб він відступив від мене.»
20 Послухався Бен-Гадад царя Аси і послав своїх військових отаманів проти ізраїльських міст, і завоював Ійон, Дан, Авел-Бет-Мааху, увесь Кінерот, усю Нафталі-землю.
21 Якже почув про це Вааса, перестав укріпляти Раму й повернувся у Тірцу.
22 Тоді цар Аса скликав усіх юдеїв, не виключаючи нікого, і ті забрали з Рами каміння й дерево, що Вааса вживав для будови. Ними цар Аса укріпив Геву, що у Веніямині, й Міцпу.
23 Вся решта дій Аси, всі його подвиги та все, що він вчинив, і міста, що збудував, записані в літописній книзі царів юдейських. На старість він хворував на ноги.
24 І спочив Аса зо своїми батьками, і поховали його в місті Давида, його предка. Замість нього царював його син Йосафат.
25 Надав, син Єровоама, став царем над Ізраїлем на другому році царювання Аси, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.
26 Він чинив таке, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого і в його гріхах, якими той увів у гріх Ізраїля.
27 Та Вааса, син Ахії, з дому Іссахара, вчинив проти нього змову і вбив його у Гіббетоні, філістимлянському місті, коли Надав і весь Ізраїль облягали Гіббетон.
28 Вааса вбив його на третій рік царювання Аси, царя юдейського, і став царем на його місці.
29 Як тільки ж став царем, вибив увесь дім Єровоама, не зоставив ні душі з роду Єровоама, до цілковитої заглади, за словом, що Господь сказав через слугу свого Ахію з Шіло,
30 за гріхи, яких Єровоам допустився й якими ввів у гріх Ізраїля, та за обурення, до якого довів Господа, Бога Ізраїля.
31 Решта дій Надава і все, що чинив, записане у літописній книзі царів ізраїльських.
32 Була ж війна між Асою та Ваасою, царем ізраїльським, поки віку їхнього.
33 На третьому році Аси, царя юдейського, став Вааса, син Ахії, царем над усім Ізраїлем, у Тірці, і царював 24 роки.
34 Він чинив таке, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою Єровоама і в його гріхах, якими той ввів у гріх Ізраїля.
І КНИГА ЦАРІВ
16. Смерть Вааси 1-7; царі в Ізраїлі: Ела 8-14; Зімрі 15-20; Омрі 21-28; Ахав 29-33; відбудування Єрихону 34
1 Тоді надійшло таке слово Господнє до Єгу, сина Ханані, проти Вааси:
2 «Я підняв тебе з пороху та зробив тебе князем над моїм народом; ти ж ходив дорогою Єровоама і ввів у гріх народ мій, Ізраїля, щоб вони доводили мене до гніву своїми гріхами;
3 ось за це я змету геть Ваасу і його дім; я зроблю з твоїм домом те саме, що з домом Єровоама, сина Навата.
4 Хто в домі Вааси помре в місті, того жертимуть пси, а хто помре в полі, того клюватимуть птиці небесні.
5 Решта дій Вааси, і те, що він чинив, і його подвиги записані у літописній книзі царів ізраїльських.
6 І спочив Вааса зо своїми батьками, й поховано його в Тірці. Замість нього царював син його Ела.
7 Було також через пророка Єгу, сина Ханані, слово Господнє до Вааси і до його дому, не лише за все те зло, що він учинив перед очима Господа, прогнівивши його ділами рук своїх, — за що судилось йому те, що домові Єровоама, — але й за те, що винищив цей дім.
8 На двадцять шостому році (царювання) Аси, царя юдейського, став Ела, син Вааси, царем над Ізраїлем і царював у Тірці 2 роки.
9 Підданий його Зімрі, начальник над половиною колісниць, учинив змову проти нього. Саме як він упився у Тірці в господі Арци, головного над палацом у Тірці,
10 вломився туди Зімрі, напав на нього та й убив його, на двадцять сьомому році Аси, царя юдейського, та й сам став царем замість нього.
11 Як тільки став царем і сів на його престолі, вигубив він увесь дім Вааси, не зоставив нікого з чоловічої статі, ні одного родича-месника, ані друга.
12 Так винищив Зімрі ввесь дім Вааси за словом, що Господь сказав був проти Вааси через пророка Єгу,
13 за всі гріхи Вааси й за гріхи сина його Ели, які вони самі чинили й якими вводили в гріх Ізраїля, що доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, своїми бовванами.
14 Решта дій Ели і все, що він чинив, записане в літописній книзі царів ізраїльських.
15 На двадцять сьомому році Аси, царя юдейського, став Зімрі царем на 7 днів у Тірці, тим часом як народ облягав Гіббетон, що належав філістимлянам.
16 Як довідався народ у таборі, що Зімрі вчинив змову й убив царя, того ж таки дня в таборі ввесь Ізраїль зробив царем Омрі, отамана над ізраїльським військом
17 Тоді Омрі з усім Ізраїлем відступив від Гіббетону й обложив Тірцу.
18 Побачивши Зімрі, що місто взято, ввійшов у башту царського палацу, запалив за собою царський палац і в вогні загинув,
19 за гріхи, що їх накоїв, чинивши те, що Господеві не довподоби, ходивши дорогою Єровоама і в його гріхах, якими той грішив, і вводив Ізраїля в гріх.
20 Решта дій Зімрі та зрада, що її вчинив, записані в літописній книзі царів ізраїльських.
21 Тоді народ ізраїльський розділився надвоє: одна половина народу стояла за Тівні, сина Гіната, щоб поставити його царем, друга половина — за Омрі.
22 Та люди, що були за Омрі, взяли гору над людьми, що були за Тівні, сина Гіната. Тівні помер, і царем став Омрі.
23 На тридцять першому році царювання Аси, царя юдейського, став Омрі царем над Ізраїлем і царював 12 років. У Тірці він царював 6 років.
24 Цей купив у Шемера за 2 таланти срібла гору Самарію, забудував гору і назвав місто, що збудував, за іменем Шемера, власника гори, — Самарія.
25 Омрі чинив зло в очах Господніх, був гірший від усіх, що були перед ним,
26 і ходив у всьому дорогою Єровоама, сина Навата, і в гріхах, якими той вводив у гріх Ізраїля, що довів до гніву Господа, Бога Ізраїля, своїми бовванами.
27 Решта дій Омрі, те, що він чинив, і його подвиги записані в літописній книзі царів ізраїльських.
28 І спочив Омрі зо своїми батьками, і поховано його в Самарії. Замість нього царював син його Ахав.
29 Ахав, син Омрі, став царем над Ізраїлем у тридцять восьмому році Аси, царя юдейського; і царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії 22 роки.
30 Ахав, син Омрі, чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним.
31 Не досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, — ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому.
32 Він поставив Ваалові жертовник у Вааловому храмі, що збудував у Самарії.
33 Зробив Ахав і Ашеру; додав багато й інших учинків, таких, що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним.
34 За його часу Хіэл з Бетелу відбудував Єрихон. На Авірамі, своєму первородному, він поклав його підвалину, а на Сегуві, своєму найменшому синові, поставив його ворота, за словом, що Господь сказав був через Ісуса Навина.